Abstract
<jats:p>У роботі здійснено теоретичний аналіз ролі соціальних зв’язків як ключового чинника психологічного благополуччя особистості в умовах цифровізації та вимушеної міграції. Розглянуто трансформацію міжособистісної взаємодії у цифровому середовищі, її вплив на соціальний інтелект та здатність до емпатійної взаємодії. Особливу увагу приділено матерям дітей з порушеннями розвитку як вразливій соціальній групі, для якої соціальна підтримка виступає критичним ресурсом адаптації. Проаналізовано роль громадських організацій як компенсаторного механізму відновлення соціальних зв’язків. Розкрито психофізіологічні механізми впливу соціальної ізоляції на стан особистості, зокрема через регуляцію стресових систем організму та міжособистісну нейронну взаємодію.</jats:p>