Abstract
<jats:p>У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження соціально-психологічних чинників професійної адаптації військовослужбовців в умовах службово-бойового навантаження. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підтримання психологічної стійкості, професійної ефективності та адаптаційних ресурсів військовослужбовців в умовах тривалого воєнного стресу. Теоретично професійну адаптацію військовослужбовців розглянуто як багатовимірний процес, що охоплює поведінкову регуляцію, стійкість до бойового стресу, комунікативний потенціал, морально-етичну нормативність, мотиваційну спрямованість і здатність до психологічного відновлення. У емпіричному дослідженні брали участь 75 військовослужбовців з різних регіонів України. Встановлено у більшості військовослужбовців домінуючий задовільний і достатній рівні стійкості до бойового стресу. Виявлено, що найбільш уразливою складовою адаптаційних здібностей є поведінкова регуляція, тоді як комунікативний потенціал і морально-етична нормативність мають переважно середній і високий рівні розвитку. У структурі мотиваційної сфери домінують соціально значущі, нормативно-обов’язкові та перспективно орієнтовані мотиви, що свідчить про переважання конструктивної професійної мотивації. Водночас частина респондентів демонструє виражені утилітарні мотиви, що може знижувати стійкість професійної мотивації в умовах тривалого службово-бойового навантаження. Результати дослідження резильєнтності засвідчили неоднорідність ресурсного потенціалу військовослужбовців: поряд із достатньо сформованими ресурсами психологічної стійкості у частини респондентів виявлено знижений рівень здатності до психологічного відновлення після стресових впливів. Отримані результати підтвердили значущість адаптаційних здібностей, мотиваційної спрямованості та резильєнтності як важливих соціально-психологічних чинників професійної адаптації військовослужбовців та окреслили необхідність розвитку програм психологічного супроводу, спрямованих на зміцнення саморегуляції, психологічної стійкості та профілактику дезадаптаційних проявів.</jats:p>