СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК ЧИННИК ПРОФІЛАКТИКИ МОБІНГУ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

<jats:p>У статті досліджено роль соціального партнерства як чинника профілактики мобінгу в освітньому середовищі. Обґрунтовано, що попередження деструктивних форм професійної взаємодії потребує поєднання правових, організаційних та соціально-психологічних підходів. Проаналізовано наукові підходи до розуміння мобінгу, психологічної безпеки та організаційної культури.Визначено, що мобінг не може ототожнюватися з будь-яким професійним конфліктом, оскільки характеризується системністю негативного впливу та спрямованістю на погіршення професійного становища працівника. Розкрито значення психологічної безпеки педагогічного колективу як умови відкритої комунікації, взаємної довіри та конструктивного вирішення професійних суперечностей.Представлено модель Примирної комісії як форми внутрішнього соціального діалогу у закладі освіти. Охарактеризовано її основні складові: комунікативну, організаційно-процедурну та ціннісно-культурну. Обґрунтовано, що розвиток соціального партнерства сприяє формуванню психологічно безпечного освітнього середовища та переходу від реагування на конфлікти до їх профілактики.Визначено перспективи подальших досліджень, пов’язані з розробленням критеріїв оцінювання психологічної безпеки педагогічного колективу та апробацією моделей соціального партнерства у закладах освіти.</jats:p>