Abstract
<jats:p>У статті досліджуються актуальні процесуальні та криміналістичні проблеми розслідування рейдерських захоплень у кримінальному провадженні в умовах трансформації економічних відносин, цифровізації управлінських процесів і зростання рівня організованості протиправної діяльності у сфері власності, корпоративного управління та господарської діяльності. Обґрунтовується, що рейдерство в сучасних умовах набуває складного, багатоепізодного та багаторівневого характеру, поєднуючи ознаки злочинів проти власності, у сфері службової діяльності, у сфері використання електронно-обчислювальної техніки, у сфері державної реєстрації, а також корупційних та пов’язаних із підробленням документів кримінальних правопорушень. У зв’язку з цим розслідування рейдерських захоплень потребує комплексного підходу, що поєднує можливості кримінального процесуального права, криміналістики, судової експертології, інформаційно-аналітичного забезпечення та міжвідомчої взаємодії. У роботі розкривається сутність рейдерського захоплення як об’єкта кримінально-правового та криміналістичного аналізу, визначаються його типові способи, форми та механізми реалізації. Особливу увагу приділено характеристиці найбільш поширених моделей рейдерської діяльності, серед яких незаконне заволодіння корпоративними правами, протиправна зміна відомостей у державних реєстрах, використання підроблених рішень органів управління юридичних осіб, фальсифікація установчих, бухгалтерських та правовстановлюючих документів, зловживання повноваженнями державних реєстраторів, нотаріусів, службових осіб суб’єктів господарювання, а також використання силового ресурсу для встановлення фактичного контролю над активами підприємства. Доведено, що виявлення та доказування таких дій ускладнюється зовнішньою формальною легальністю окремих етапів рейдерської атаки, високим рівнем її підготовленості, латентністю змови між учасниками та активним використанням цифрових технологій. Проаналізовано предмет доказування у кримінальних провадженнях цієї категорії та визначено особливості формування належної і допустимої доказової бази. Аргументовано, що для ефективного розслідування особливого значення набуває своєчасне документування первинної інформації про незаконне втручання у майнові, корпоративні чи реєстраційні права, встановлення кола причетних осіб, виявлення зв’язків між організаторами, виконавцями та пособниками, а також забезпечення збереження електронних слідів злочинної діяльності. Окремо розглянуто значення документів, електронних даних, реєстраційних записів, висновків судових експертиз, показань потерпілих, свідків, службових осіб та інших джерел доказів у системі доказування обставин рейдерського захоплення. У статті акцентовано увагу на тактиці проведення окремих слідчих (розшукових) дій у таких провадженнях, зокрема огляду документів і електронних носіїв інформації, тимчасового доступу до речей і документів, обшуку, допиту, одночасного допиту, призначення судових експертиз, а також використання аналітичної роботи з відкритими державними реєстрами та інформаційними системами. Підкреслюється, що результативність розслідування значною мірою залежить від правильного визначення вихідної слідчої ситуації, побудови слідчих версій, встановлення послідовності процесуальних дій, а також від належного поєднання процесуальних і криміналістичних засобів отримання, перевірки та оцінки доказів. Визначено типові помилки, які негативно впливають на повноту та об’єктивність досудового розслідування, серед яких фрагментарне дослідження обставин зміни корпоративного контролю, недооцінка значення електронних доказів, несвоєчасне призначення експертиз, неповне використання можливостей взаємодії зі спеціалістами у сфері державної реєстрації, фінансового моніторингу та інформаційних технологій. Зроблено висновок, що підвищення ефективності розслідування рейдерських захоплень можливе за умови вдосконалення методики їх виявлення, документування та розслідування, уточнення процесуальних алгоритмів роботи з цифровими та документальними джерелами доказової інформації, посилення міжвідомчої координації, а також розвитку спеціальних криміналістичних рекомендацій щодо протидії сучасним формам рейдерства. Наголошено, що комплексне поєднання кримінального процесуального та криміналістичного інструментарію має стати основою для формування ефективної державної політики у сфері захисту права власності, корпоративної безпеки та законних інтересів учасників господарських правовідносин.</jats:p>