Навчальна лабораторія інтеграції шкільної природничої освіти як засіб організації освітнього середовища у системі професійно-практичної підготовки майбутніх учителів природничих наук

<jats:p>Реформування загальної середньої освіти України в межах концепції «Нова українська школа» та запровадження інтегрованих курсів «Природничі науки» актуалізують потребу створення відповідного матеріально-технічного забезпечення, здатного замінити модель окремих предметних кабінетів фізики, хімії та біології. Особливої гостроти ця проблема набуває у підготовці майбутніх учителів природничих спеціальностей, які мають опанувати практичну компетентність організації занять в умовах інтегрованого кабінету. Метою статті є теоретичне обґрунтування авторської моделі навчальної лабораторії природничих наук у закладі вищої педагогічної освіти як центру формування освітнього середовища професійної підготовки майбутніх учителів. Дослідження спирається на аналіз наукової літератури й нормативних документів, метод системно-структурного аналізу, метод моделювання та узагальнення багаторічного практичного досвіду створення й функціонування лабораторії «Інтеграції загальної середньої природничої освіти» на факультеті фізико-математичної та природничої освіти Уманського національного університету. Обґрунтовано структурно-функціональну модель лабораторії, що включає демонстраційну, експериментаторську, математичну, лаборантську зони, зону зберігання обладнання та зону творчих робіт здобувачів освіти. Розкрито змістове наповнення й обладнання кожної зони, зокрема принцип функціональної диференціації фізичних і хімічних робочих місць. Визначено обчислювальну, аналітичну, моделювальну та методичну функції математичного куточка. Систематизовано методичні прийоми проведення демонстраційних, фронтальних та інтегрованих лабораторних робіт і проєктної діяльності в умовах кабінету. З’ясовано доцільність виокремлення математичної зони («математичного куточка») і зони творчих робіт здобувачів освіти, як самостійних структурних елементів кабінету природничих наук, що забезпечує зв'язок експериментальної діяльності з математичною складовою сучасного (точного) природничо-наукового знання та засвоєння досвіду творчої діяльності як складової змістового контенту, згідно з теорією соціального досвіду (відповідно). Теоретичне значення дослідження полягає у розвитку концепції інтегративного освітнього середовища природничо-наукової підготовки вчителів. Практичне значення полягає у можливості використання запропонованої моделі закладами вищої та загальної середньої освіти для облаштування власних кабінетів природничих наук. Наукова новизна полягає в уперше здійсненому обґрунтуванні математичної зони та зони творчих робіт здобувачів як структурних елементів такого кабінету. Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою інтегрованих лабораторних практикумів та емпіричною перевіркою ефективності запропонованого середовища. Дослідження має теоретико-прикладний характер і спирається на узагальнення практичного досвіду функціонування лабораторії.</jats:p>