Аналіз соціокультурних напруг у громадах: матриця операціоналізації та цифрові інструменти деескалації

<jats:p>У статті досліджено гостру проблему соціокультурної та психологічної напруги в українських громадах під час війни, що виникає через ресурсний дефіцит і трансформацію групових ідентичностей. Актуальність теми зумовлена необхідністю пошуку нових технологічних механізмів стабілізації суспільства в умовах перманентних криз та інформаційних шоків. Метою роботи є теоретичне обґрунтування, розробка та практична операціоналізація комплексної Матриці соціальних напруг та висвітлення цифрових інструментів для їхньої ефективної медіації. Науковий підхід базується на концепціях міжгрупового конфлікту, соціальної ідентичності та теорії когнітивної безпеки в медіасередовищі. Висунуто гіпотезу, що комунікаційні аномалії та сплески напруги у мережевому просторі локальних спільнот можуть виступати ймовірнісними індикаторами та непрямими сигналами латентних соцієтальних розривів у довірі, які можна нівелювати за допомогою таргетованих цифрових сервісів. Водночас якісний аналіз таких аномалій вимагає диференціації від чистого технологічного шуму, бот-активності, спотворень модерації чи короткотривалих інформаційних шоків новинного циклу. Методику дослідження склали контент-аналіз локальних медіа, системний моніторинг соціологічних звітів та метод моделювання, Big Data аналіз Telegram-сегменту українських громад. У результаті дослідження сформульовано та деталізовано дев'ятивекторну Матрицю операціоналізації напруг, структуровану за трьома рівнями: «Система», «Люди» та «Умови». Здійснено системне очищення та диференціацію факторів економічного, інституційного, географічного та екзистенційного тертя. Показано, що впровадження прозорих державних інтерфейсів («єВідновлення», «Резерв+», цифрові бюджети) знижує рівень групового афекту та нівелює вертикальне й горизонтальне відчуження. Теоретичне значення полягає у розширенні моделей спільного управління через інтеграцію ШІ-моніторингу емоційного фону. Практична цінність роботи полягає у створенні моделі вибору інтервенцій для органів місцевого самоврядування та військових адміністрацій щодо оцінки та добору цифрових рішень для мінімізації конфліктогенності. На основі виявлених обмежень, пов'язаних із доступністю зв'язку, визначено перспективи подальших досліджень у сфері машинного навчання для предиктивного аналізу соціальних ризиків. Дана публікація є емпіричною статтею.</jats:p>