Abstract
<jats:p>Стаття присвячена розкриттю психологічних механізмів виникнення хибних зізнань, формуванню псевдоспогадів та оцінці ознак психологічно індукованої поведінки у кримінальному провадженні в Україні та світі. У роботі проаналізовано сучасні міжнародні дослідження у галузі судової психології щодо навіюваності, психологічного впливу, примусу, конформності та штучно сформованої поведінки під час допитів, оперативних комбінацій та інсценованих процесуальних дій. Особливу увагу приділено науковим концепціям Saul Kassin, Gísli H. Gudjonsson та Richard A. Leo щодо неправдивих зізнань, допитувальної сугестивності та психологічного примусу. Розглянуто правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ramanauskas v. Lithuania» щодо недопустимості провокації злочину та активного формування правоохоронними органами злочинної поведінки особи. Окремо досліджено українські судово-психологічні методики, які можуть використовуватися для аналізу комунікативної взаємодії та процесуальної поведінки осіб, а також обґрунтовано необхідність незалежної оцінки їх наукової валідності, надійності та відтворюваності відповідно до міжнародних стандартів ISO/IEC 17025, ISO 21043 та критеріїв науковості, сформульованих у справі Daubert v. Merrell Dow Pharmaceuticals.</jats:p>