Abstract
<jats:p>У статті здійснено ґрунтовне осмислення теоретико-методологічних засад застосування компетентнісного підходу в системі професійної підготовки майбутніх дизайнерів у закладах вищої освіти. Обґрунтовано актуальність упровадження компетентнісної парадигми як провідного орієнтиру модернізації сучасної дизайн-освіти в умовах інтеграції у європейський та світовий освітній простір. Проаналізовано концептуальні положення компетентнісного підходу, зокрема його спрямованість на формування інтегральних, загальних і фахових компетентностей, здатності до творчої діяльності, професійного саморозвитку та адаптації до динамічних змін соціокультурного середовища, що становить фундаментальне підґрунтя даного дослідження. Особливу увагу приділено проблемам розвитку дизайн-освіти крізь призму наукових досліджень вітчизняних учених, які розглядають дизайн-освіту як самостійну сферу науково-педагогічної діяльності. У цьому контексті проаналізовано підходи до обґрунтування та систематизації наукових знань щодо використання педагогічного потенціалу дизайн-освіти у процесі формування професійної та особистісної ідентичності дизайнера. Визначено потенційні можливості дизайну як міждисциплінарного феномена у вдосконаленні змісту, форм і методів професійної підготовки майбутніх фахівців. Автор статті здійснює та уточнює формулювання провідних понять і категорій дослідження, проаналізовано структуру та зміст культурно-освітнього простору дизайн-освіти, а також окреслено основні напрями її розвитку з урахуванням компетентнісних орієнтирів. Доведено, що реалізація компетентнісного підходу сприяє підвищенню якості професійної підготовки дизайнерів, забезпечує цілісність освітнього процесу та його відповідність сучасним вимогам ринку праці й суспільства. Автор порушує у публікації питання сучасних процесів інтеграції України до світового співтовариства, акцентуючи увагу на їх впливі на трансформацію національної системи освіти. Наголошується, що євроінтеграційні та глобалізаційні тенденції зумовлюють необхідність оновлення змісту, форм і методів професійної підготовки фахівців, зокрема у сфері дизайн-освіти. У цьому контексті інтеграція України розглядається як чинник гармонізації освітніх стандартів із міжнародними вимогами, упровадження інноваційних педагогічних підходів та забезпечення академічної мобільності, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності вітчизняних випускників на світовому ринку праці.</jats:p>