Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексний аналіз діалектних форм наказового способу в бойківських говірках. Матеріалом дослідження слугують сучасні польові записи мовлення бойків, фольклорні тексти та лінгвогеографічні джерела, що дають змогу простежити ареальне поширення й варіативність граматичних форм. З’ясовано, що наказовий спосіб у бойківських говірках представлений синтетичними й аналітичними утвореннями. Констатовано продуктивне використання модифікованої частки н(′)ай (< нехай) у творенні форм 1-ї та 3-ї осіб однини і множини, варіативність закінчень 1-ї особи множини (-мо, -ме, -імо, -іме), твердість кінцевого -т у 2-й особі множини, що є типовою рисою говорів південно-західного наріччя. Зафіксовано редукцію флексії -и у 2-й особі однини та специфічні імперативні форми атематичних дієслів (йіч, йідж, пов’іч). Простежена варіативність засвідчує поєднання архаїчних елементів із новими тенденціями розвитку, спричинені як внутрішньою динамікою діалектної системи, так і впливом літературної мови. Особливу увагу приділено зіставленню діалектних форм бойківських говірок із літературною нормою, що дозволяє простежити вплив кодифікованої мови на сучасні бойківські говірки. Аналіз варіативності форм наказового способу дає змогу окреслити загальні закономірності морфологічної еволюції діалекту. Результати дослідження поглиблюють знання про морфологічну структуру бойківських говірок та окреслюють перспективи подальшого вивчення дієслівної парадигми українських діалектів. Актуальним є лінгвогеографічне дослідження способових форм у бойківському ареалі з урахуванням мікродіалектних особливостей і порівнянням із суміжними говорами.</jats:p>