ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВОНАСТУПНИЦТВО ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ: ОКРЕМІ ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ

<jats:p>Наукова стаття присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів процесуального правонаступництва після виконання судового рішення. Проаналізовано сучасні підходи до розуміння процесуального правонаступництва як інституту цивільного процесуального права та його реалізації на стадії виконання судових рішень. Особливу увагу приділено проблемі можливості здійснення процесуального правонаступництва після завершення виконавчого провадження та після фактичного виконання судового рішення. На підставі аналізу практики Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду досліджено еволюцію підходів до вирішення питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником після закінчення виконавчого провадження. Встановлено, що сучасна судова практика виходить із необхідності забезпечення ефективного судового захисту та поширення на правонаступника усіх правових наслідків судового рішення, незалежно від факту його виконання. Обґрунтовано, що процесуальне правонаступництво після виконання судового рішення має самостійне значення та може бути необхідним для реалізації прав правонаступника на перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, здійснення повороту виконання судового рішення, участі у процедурах банкрутства боржника, а також для реалізації інших процесуальних прав, пов’язаних із законною силою судового рішення. Особливу увагу приділено правовим позиціям Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду щодо можливості заміни сторони у виконавчому документі та виконавчому провадженні. На підставі аналізу судової практики сформульовано висновки щодо сучасного стану правового регулювання та перспектив його вдосконалення.</jats:p>