ВІД ВІДКРИТИХ ЦИФРОВИХ ДАНИХ ДО ДОКАЗУ: АВТОРСЬКА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ OSINT У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

<jats:p>У статті обґрунтовано авторську модель процесуальної трансформації результатів OSINT у кримінальному провадженні. Вихідним є положення про те, що доказове значення не становить первинної властивості відкритої цифрової інформації: відкритість характеризує режим доступу до джерела, цифрова форма – спосіб існування та відтворення інформації, а аналітична переконливість – результат її інтерпретації. Метою дослідження є побудова цілісної доктринальної конструкції, яка пояснює перехід від виявленого цифрового матеріалу до фактичних даних, належно сформованих, перевірених, оцінених і використаних для обґрунтування процесуального рішення. Методологічну основу становлять діалектичний, системно-структурний, формально-юридичний, функціональний, герменевтичний методи та метод доктринального моделювання. Шістнадцять етапів трансформації згруповано у п’ять взаємопов’язаних рівнів: інформаційно-пошуковий, техніко-верифікаційний, аналітичний, кримінальний процесуальний і змагально-судовий. Розкрито значення збереження первинного цифрового матеріалу, встановлення походження, розмежування автентичності, цілісності й достовірності змісту, документування операцій та забезпечення відтворюваності. Доведено, що мультисенсорні й алгоритмічно сформовані результати мають похідний характер і не можуть підміняти первинні інформаційні потоки. Запропоновано поняття стандартизованого доказового пакета як організаційно-методичної системи матеріалів, яка забезпечує простежуваність і перевірюваність, але не є новим процесуальним джерелом доказів. Обґрунтовано, що процесуальне оформлення є обов’язковою, але не самодостатньою фазою трансформації, а остаточне доказове значення формується після розкриття матеріалів сторонам, реальної можливості їх змагального оспорювання, безпосереднього судового дослідження та мотивованої оцінки. Сформульовано положення про диференційовану інтенсивність трансформації, яка залежить від виду джерела, складності матеріалу, способу його одержання, технології опрацювання та характеру процесуального рішення.</jats:p>