Abstract
<jats:p>У статті розглядаються питання адаптації законодавства України до права (acquis) Європейського Союзу. Відзначається, що процес наближення змісту приписів законодавства України до acquis ЄС розпочався ще 1 березня 1998 року (з набранням чинності Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами ЄС), та триває до сьогодні. Аналізуються проблеми застосування як на нормативно-правовому рівні, так і в юридичній літературі, для позначення процесу приведення змісту положень норм законодавства України у відповідність до acquis ЄС термінів «адаптація» і «гармонізація». Досліджено питання проведення оцінки (скринінгу) стану імплементації в національне законодавство положень права ЄС. Окреслено ряд системних проблем, які перешкоджають повній і швидкій імплементації в законодавство України положень acquis ЄС, серед яких називається неможливість внесення необхідних змін до Конституції України під час дії правового режиму воєнного стану. Зазначається, що для забезпечення виконання Україною «законодавчого» критерію членства в ЄС нагального значення має розробка і підтримання в актуальному стані загальнодержавного Плану адаптації законодавства до acquis ЄС. Адже Перелік актів законодавства України в пріоритетних сферах адаптації до acquis ЄС, який затверджений Законом № 1629- IV, на сьогодні фактично не становить нормативної основи для правотворчої діяльності за вказаним напрямом. Для позначення процесу приведення національного законодавства (закріплених у ньому норм права) до положень acquis ЄС пропонується застосовувати термін «адаптація», а уніфікації до загальноєвропейських національних стандартів, технічних регламентів – «гармонізація».</jats:p>