Abstract
<jats:p>У статті проаналізовано проблеми та перспективи удосконалення законодавства України у сфері правової охорони корисних моделей. Звернута увага на те, що корисні моделі користуються правовою охороною далеко не у всіх країнах світу, у тому числі в межах Європейського Союзу. У цьому аспекті обґрунтовано доцільність збереження корисної моделі як одного із об’єктів права інтелектуальної власності у національному законодавстві України. Проаналізовано законодавчі підходи щодо визначення сутності корисної моделі в різних правопорядках, насамперед – у країнах-членах Європейського Союзу та виокремлено два основних підходи: розуміння корисної моделі як форми охорони винаходу і як окремого об’єкта права інтелектуальної власності. Висловлено позицію щодо недоцільності зміни закріпленого чинним законодавством України підходу, відповідно до якого корисна модель визначається в якості одного з об’єктів права інтелектуальної власності поряд із винаходом. Проаналізовано різні підходи на рівні національного законодавства країн-членів Європейського Союзу у питанні визначення кола об’єктів, які можуть отримати правову охорону як корисні моделі. У цьому питанні доцільним є обмеження кола об’єктів корисної моделі виключно пристроями. Проаналізовано досвід країн-членів Європейського Союзу щодо закріплення умов надання правової охорони корисній моделі. У цьому питанні підтримано висловлену в літературі точку зору про доцільність запровадження для корисної моделі критерію винахідницького рівня. При цьому при визначенні даного критерію щодо корисної моделі потрібно взяти до уваги суть корисної моделі як технічного рішення, яке за своїм рівнем є нижчим за винахід.</jats:p>