Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексний аналіз трансформації системи оцінювання наукової діяльності в умовах домінування наукометричних підходів. Розглянуто польський досвід реформування наукової політики, який передбачає поєднання бібліометричних показників із розширеною експертною оцінкою та посиленням ролі національних наукових видань. Обґрунтовано, що сучасні наукометричні інструменти, зокрема індексація у міжнародних базах даних, з одного боку, сприяють інтеграції науки у глобальний академічний простір, з іншого – створюють ризики маргіналізації гуманітарних досліджень, орієнтованих на національний контекст. Проаналізовано ключові напрями реформ у Польщі, зокрема зміщення акценту від суто кількісних показників до поєднання метрик і експертних оцінок, а також зміну підходів до мовної політики у науці. Встановлено, що польська модель спрямована на досягнення балансу між глобальними стандартами та національними науковими інтересами. На основі проведеного аналізу запропоновано гібридну модель оцінювання науки для України, яка поєднує міжнародні критерії якості з урахуванням національних пріоритетів розвитку науки та освіти. Зроблено висновок про необхідність переходу від одновимірної наукометричної моделі до комплексного підходу, що враховує як глобальний, так і національний вимір функціонування науки.</jats:p>