Abstract
<jats:p>Вступ. Гістамін є одним із ключових біохімічних медіаторів, який відіграє важливу роль у регуляції імунної відповіді, процесах нейромедіації та функціонуванні шлунково-кишкового тракту. За умов хронічного стресу, зокрема воєнного, активується симпатична нервова система та вісь «гіпоталамус–гіпофіз–наднирники», що супроводжується нейроендокринними змінами і може стимулювати дегрануляцію огрядних клітин із підвищеним вивільненням гістаміну. Водночас діаміноксидаза (ДАО) є основним ферментом деградації позаклітинного гістаміну, а зниження її активності розглядають як маркер потенційного гістамінового дисбалансу, що може супроводжуватися гастроінтестинальними, алергічними та психосоматичними проявами у дітей. Мета. Оцінити гістаміновий статус у деяких груп пацієнтів за наявності скарг на часті простудні захворювання, імунні (зокрема алергічні) реакції та підвищення рівня тривожності. Матеріали і методи. Обстеження проводили на базі КНП ХОР «МСМГЦ-ЦР(О)З» (м. Харків). Усього було обстежено 200 дітей, яких розподілено на три групи: 1-ша група – діти, які постійно проживають у прифронтових районах в умовах хронічного соціального стресу (1а: 1–3 роки, n=40; 1б: 3–7 років, n=40); 2-га група – діти відповідного віку з територій, віддалених від зони бойових дій (2а: 1–3 роки, n=40; 2б: 3–7 років, n=40); 3-тя група (контрольна) – здорові діти відповідного віку, обстежені до початку повномасштабного вторгнення (3а: 1–3 роки, n=20; 3б: 3–7 років, n=20). Проводили клініко-лабораторне обстеження з оцінкою активності діаміноксидази (ДАО) як ферментативного показника деградації гістаміну. Результати. У групах дітей, які проживають в умовах соціального стресу, зафіксовано випадки зниження активності ДАО, причому найбільша частота такого зниження спостерігалась у групі 1б (діти 3–7 років із прифронтових районів). Зниження активності ДАО відмічено: у групі 1а – у 1 дитини; у групі 1б – у 5 дітей; у групі 2а – у 2 дітей; у групі 2б – у 2 дітей. У контрольній групі (3а, 3б) клінічних скарг та відхилень активності ДАО від нормативних значень не виявлено. Отримані результати узгоджуються з уявленнями про можливу активацію гістамінових механізмів у відповідь на хронічний стрес та можуть свідчити про ризик формування гістамінового дисбалансу в умовах воєнного стресу. Висновки: У 42,9% обстежених дітей виявлено зниження активності діаміноксидази (DAO). Найвища частота зниження активності ферменту зафіксована у групі 1б (діти дошкільного віку, які мешкають у прифронтових районах), де цей показник склав 55,6%. Отримані дані свідчать про порушення метаболізму гістаміну в дітей, які перебувають в умовах хронічного психоемоційного та соціального стресу, зумовленого війною. Зниження активності DAO та ймовірне накопичення ендогенного гістаміну може бути одним із патогенетичних механізмів формування гастроінтестинальних, алергічних та психосоматичних розладів у дітей у воєнний період.</jats:p>