Роль родини Herpesviridae в розвитку Long COVID

<jats:p>Метою цього дослідження було вивчення активності вірусів родини Herpesviridae у лейкоцитах пацієнтів з long COVID. Матеріали та методи. У дослідження відповідно до дизайну «випадок-контроль» було включено 52 пацієнтів з long COVID (група 1), яким були підібрані «пари» серед тих, хто переніс COVID-19 і повністю одужав у термін до 3-х місяців від початку захворювання (група 2). Діагноз long COVID встановлювався на підставі  критеріїв ВООЗ. Визначення антигенів родини Herpesviridae проводили імунофлуоресцентним методом із використанням специфічних моноклональних мишачих антитіл фірми MyBiosource (США). Результати. Групи були сумісними за статтю (32 жінки та 20 чоловіків у кожній групі) та віком (52,6 ± 21,3 роки vs 50,2 ± 20,6 роки, p = 0,56). Herpes simplex virus 1, 2: пацієнтів із середнім або високим вірусним навантаженням у групі 1 було 42 (80,8 %) vs 6 (30,8 %) у групі 2, р &lt; 0,0001. Оцінка Varicella zoster virus  мала схожі тенденції: пацієнтів із середнім та високим вірусним навантаженням у групі 1 було 15 (28,8 %) vs 4 (7,7 %) у групі 2, р = 0,006. Epstein-Barr virus: пацієнтів із середнім та високим вірусним навантаженням у групі 1 було 15 (28,8 %) vs 2 (3,8 %) у групі 2, р = 0,0006. Cytomegalovirus:  пацієнтів із середнім та високим вірусним навантаженням було 25 (48,1 %) у групі 1 vs 3 (5,8 %) у групі 2, р &lt; 0,0001. У групі 1 налічувалося 25 (48,1 %) пацієнтів з середнім та високим вірусним навантаженням Human herpesvirus 6 vs 11 (11,5 %) у групі 2, р &lt; 0,0001. Висновки. Наше дослідження надає цінну інформацію для подальшого розуміння складного взаємозв'язку між інфекцією COVID-19 та інфекцією Herpesviridae та забезпечує наукову основу для розробки політики та заходів суспільної охорони здоров'я. У сукупності передбачається, що латентні вірусні інфекції слід розглядати як причинний фактор тривалої COVID-19 та постковідного стану. Для цих станів можна розглянути програми скринінгу та профілактики.</jats:p>