Принцип верховенства права: римсько-правова традиція та сучасність

<jats:p>Стаття присвячена дослідженню історико-правових витоків сучасного принципу верховенства права (rule of law) у римській правовій традиції. Актуальність дослідження зумовлена потребою у визначенні меж історичної спадкоємності між античним римським правом і сучасною європейською концепцією верховенства права. У статті переосмислюється поширене твердження про існування принципу верховенства права вже в Стародавньому Римі. Обґрунтовується, що механічне перенесення сучасної категорії rule of law на римський правопорядок є історично некоректним, оскільки римське суспільство не знало сучасної концепції прав людини, конституціоналізму, поділу влади, універсальної юридичної рівності та конституційного контролю. Водночас доводиться, що римська правова традиція сформувала низку фундаментальних ідей, які згодом стали складовими елементами сучасного верховенства права. До них належать розмежування ius і lex, звернення до ius naturale, категорії iustitia та aequitas, принцип bona fides, юридична визначеність, правові засоби захисту, професіоналізація юридичної діяльності й уявлення про потребу в нормативному обмеженні публічної влади. Особливу увагу приділено політико-правовим поглядам Марка Тулія Цицерона та правовим концепціям класичних римських юристів. Установлено, що римська правова традиція не створила сучасне rule of law як цілісну доктрину, проте сформувала важливий інтелектуальний фундамент, який через рецепцію римського права, середньовічне ius commune, природно-правову доктрину та європейський конституціоналізм вплинув на становлення сучасної концепції верховенства права.</jats:p>