Процесуальні гарантії забезпечення лікарської таємниці під час тимчасового доступу до речей та документів у кримінальних провадженнях

<jats:p>У статті досліджено процесуальні гарантії забезпечення лікарської таємниці під час тимчасового доступу органів досудового розслідування до відомостей електронної системи охорони здоров’я (далі – ЕСОЗ) у кримінальних провадженнях. Актуальність проблематики зумовлена тим, що цифровізація медичної інформації, з одного боку, розширює можливості її використання для потреб у доказуванні, а з іншого – посилює ризики надмірного втручання в право особи на приватність. У зв’язку з цим особливого значення набуває узгодження процесуальних підстав доступу до медичних даних із технічними особливостями їх зберігання, передачі та обробки в ЕСОЗ. Обґрунтовано, що судовий контроль є базовою, але недостатньою гарантією захисту лікарської таємниці, якщо ухвала слідчого судді не визначає конкретний обсяг, часові межі, категорії даних, спосіб технічної вибірки та порядок перевірки фактично отриманої інформації. Доведено, що використання загальних процедур витребування документів або відомчих підстав розкриття медичної інформації може створювати ризик обходу спеціального порядку тимчасового доступу до документів, передбаченого КПК України. Запропоновано розглядати пропорційність доступу до відомостей ЕСОЗ не лише як процесуальну, а й як технічно забезпечувану вимогу. З огляду на це обґрунтовано доцільність запровадження рольового розмежування доступу, автоматизованого журналювання операцій, фіксації хеш-значень отриманих даних і контролю за їхнім подальшим зберіганням та використанням. Зроблено висновок, що ефективний захист лікарської таємниці в кримінальному провадженні можливий лише за умови поєднання судового контролю, чіткої процесуальної регламентації та технічних механізмів мінімізації даних.</jats:p>