Abstract
<jats:p>У статті досліджено особливості методики розслідування воєнних злочинів в умовах активних бойових дій. Обґрунтовано, що сучасні умови збройного конфлікту зумовлюють трансформацію традиційних криміналістичних підходів, що потребує формування адаптивної та комплексної методики розслідування таких кримінальних правопорушень. Визначено, що воєнні злочини характеризуються підвищеним рівнем суспільної небезпеки, складною структурою й тісним зв’язком із нормами міжнародного гуманітарного права, що впливає на специфіку їх документування та доказування. Проаналізовано основні структурні елементи методики розслідування воєнних злочинів, зокрема криміналістичну характеристику, типові слідчі ситуації, організацію початкового етапу розслідування, тактику проведення слідчих (розшукових) дій, а також використання спеціальних знань і сучасних цифрових технологій. Встановлено, що особливістю розслідування є часте обмеження або відсутність доступу до місця події, потреба в документуванні злочинів після деокупації територій, а також значна роль цифрових доказів і матеріалів відкритих джерел інформації. Окрему увагу приділено практичним аспектам реалізації методики, зокрема аналізу розслідування воєнних злочинів, вчинених під час тимчасової окупації окремих територій України. Доведено, що ефективність розслідування значною мірою залежить від використання інноваційних технологій, міжвідомчої взаємодії та міжнародного співробітництва. За результатами дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення методики розслідування воєнних злочинів, зокрема в частині нормативного забезпечення, використання цифрових інструментів, а також організації діяльності слідчих підрозділів. Зроблено висновок про потребу в подальшому розвитку криміналістичних підходів з урахуванням сучасних викликів, пов’язаних із воєнною трансформацією злочинності.</jats:p>