Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексний науково-правовий аналіз особливостей правового режиму гуманітарної допомоги в умовах збройного конфлікту крізь призму міжнародно-правових стандартів та української правозастосовної практики. Досліджено зміст і значення гуманітарної допомоги як правового інституту, що функціонує на перетині норм міжнародного гуманітарного права, права прав людини та національного законодавства. Окрему увагу приділено характеристиці основоположних принципів надання гуманітарної допомоги, зокрема гуманності, нейтральності, неупередженості та незалежності, а також аналізу їхньої імплементації у вітчизняну правову систему. Проаналізовано міжнародно-правові акти та рекомендаційні документи, що регулюють порядок переміщення гуманітарної допомоги, охоплюючи стандарти спрощення митних процедур і забезпечення доступу до допомоги для цивільного населення. Встановлено, що в умовах воєнного стану в Україні відбулося суттєве спрощення адміністративних і митних процедур, що сприяло оперативному надходженню гуманітарних вантажів, однак одночасно створило передумови для зловживань у цій сфері. Виявлено основні проблеми правового регулювання гуманітарної допомоги в Україні, зокрема фрагментарність нормативної бази, недостатній рівень координації між уповноваженими органами, відсутність єдиної системи обліку та контролю, а також наявність правових прогалин, що ускладнюють ефективне запобігання правопорушенням. Обґрунтовано потребу в удосконаленні правового механізму через впровадження ризик-орієнтованого підходу до контролю, цифровізації процесів обліку та моніторингу гуманітарної допомоги, а також гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами та правом Європейського Союзу. За результатами дослідження сформульовано науково обґрунтовані пропозиції, спрямовані на підвищення ефективності правового регулювання гуманітарної допомоги, забезпечення прозорості її обігу та мінімізацію ризиків зловживань в умовах збройного конфлікту.</jats:p>