СЕРЦЕВО-СУДИННІ УСКЛАДНЕННЯ ПІСЛЯ COVID-19: СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

<jats:p>Пандемія COVID-19 суттєво змінила структуру захворюваності та смертності у світі, сформувавши нову медичну проблему — постковідний синдром. Особливе місце серед його проявів займають серцево-судинні ускладнення, які спостерігаються у значної частки пацієнтів після перенесеної інфекції. За сучасними даними, різні кардіоваскулярні симптоми реєструються у 10–30% осіб незалежно від тяжкості первинного перебігу COVID-19. Встановлено, що ризик розвитку інфаркту міокарда, інсульту та серцевої недостатності залишається підвищеним протягом тривалого часу після одужання, що формує довготривалі наслідки для системи охорони здоров’я. Доведено, що навіть пацієнти з легким перебігом інфекції можуть мати персистуючі порушення серцево-судинної системи, які маніфестують через місяці після інфікування. У частини хворих спостерігаються об’єктивні зміни функціонального стану міокарда, включаючи зниження толерантності до фізичного навантаження та порушення автономної регуляції серцевого ритму. Значну роль у формуванні цих змін відіграють тривалі запальні процеси та ендотеліальна дисфункція, що підтримують хронічний характер ураження. Значна частина пацієнтів скаржиться на тривалу тахікардію, біль у грудях та зниження толерантності до фізичного навантаження. Особливу проблему становлять пацієнти працездатного віку, у яких постковідні ускладнення призводять до зниження якості життя та працездатності. Додатково відзначається, що серцево-судинні прояви часто поєднуються з астенічним синдромом і загальною слабкістю, що ускладнює відновлення пацієнтів. У частини хворих симптоми мають тривалий хвилеподібний перебіг із періодами загострення та часткової ремісії, що потребує тривалого медичного спостереження та індивідуалізованого підходу до ведення. Таким чином, серцево-судинні наслідки COVID-19 є важливою медико-соціальною проблемою сучасності, що потребує подальшого вивчення та розробки ефективних стратегій профілактики та реабілітації.</jats:p>