Abstract
<jats:p>У статті виконано комплексний аналіз впливу гідрометеорологічних умов на морехідність судна з позицій забезпечення безпеки мореплавства. Актуальність дослідження зумовлена тим, що, за даними Європейського агентства з морської безпеки, несприятливі погодні умови є сприяючим фактором значної частки морських аварій та інцидентів, при цьому людський елемент пов’язаний із понад 80 % розслідуваних випадків. Систематизовано основні гідрометеорологічні фактори, що впливають на морехідні якості судна: вітер, вітрове хвилювання, зиб, морські течії, обмежена видимість та обледеніння. Для кожного фактора визначено механізм впливу на параметри морехідності – остійність, качку, заливання палуби, слемінг та втрату швидкості. Проаналізовано п’ять режимів втрати остійності, визначених Тимчасовими настановами IMO щодо критеріїв остійності другого покоління (MSC.1/Circ.1627): втрата остійності на хвилі, параметричний резонанс крену, серфінг та брочинг, надмірні прискорення та мертве судно. Виконано систематизацію критеріїв безпеки з документів IMO (MSC.1/Circ.1228, IS Code 2008, MSC.1/Circ.1627) та розроблено алгоритм прийняття рішень вахтовим помічником капітана при погіршенні гідрометеорологічних умов у контексті управління ресурсами навігаційного містка). Запропоновано формалізовану матрицю оцінки навігаційного ризику, що інтегрує індекс метеорологічної небезпеки та індекс вразливості судна з визначенням чотирьох рівнів ризику та конкретних рекомендованих дій для кожного рівня. Окремо розглянуто специфіку гідрометеорологічних умов Чорноморського басейну, зокрема короткоперіодне хвилювання з крутими фронтами, явище бори та сезонність штормової діяльності. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення програм підготовки судноводіїв та розробки систем підтримки прийняття рішень на навігаційному містку.</jats:p>