ТРАНСФОРМАЦІЯ РОЛІ ГРОМАДСЬКИХ РАД У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ В УМОВАХ НАРОДОВЛАДДЯ: КОМУНІКАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

<jats:p>У статті здійснено комплексний теоретико-прикладний аналіз трансформації ролі громадських рад у системі публічного управління України в контексті практичної реалізації та утвердження конституційного принципу народовладдя. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення класичних моделей взаємодії держави і суспільства в умовах сучасних кризових викликів та євроінтеграційних процесів. Особливу увагу зосереджено на комунікаційному вимірі діяльності громадських рад як базового інструменту забезпечення двостороннього зв’язку між органами державної влади, місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства. У межах дослідження застосовано комплекс наукових методів: системно-структурний, порівняльно-правовий, інституційній, а також метод контент-аналізу нормативно-правової бази. Проаналізовано сутнісні нормативно-правові зміни та реформи 2024–2025 років, які спрямовані на регламентацію публічних консультацій, підвищення рівня прозорості, підзвітності та безпосередньої участі громадськості у процесах прийняття управлінських рішень. Обґрунтовано, що в сучасних умовах громадські ради еволюціонують і поступово переходять від суто декларативної дорадчої функції до активної комунікаційно-посередницької ролі, перетворюючись на легітимні діалогові майданчики для узгодження інтересів і розв'язання конфліктів між різними акторами публічної політики. Виявлено ключову деструктивну суперечність: попри стрімке зростання інституційної спроможності вітчизняного громадянського сектору, для органів місцевого самоврядування (ОМС) створення громадських рад усе ще залишається рекомендаційною, а не обов’язковою нормою. Доведено, що цей правовий вакуум суттєво обмежує їхній потенціал як дієвих інструментів прямої демократії на місцях. Впровадження системних комунікаційних стратегій є базовою умовою для партисипативного залучення мешканців до формування локальної політики та відновлення суспільної довіри до інститутів влади. Спираючись на аналіз зарубіжного досвіду функціонування консультаційно-дорадчих органів у країнах Європейського Союзу, Канаді та Польщі, визначено перспективні вектори імплементації міжнародних стандартів відкритості, партисипації та солідарної співвідповідальності в українську управлінську практику.</jats:p>