Abstract
<jats:p>Стаття присвячена комплексному дослідженню концептуальних засад та конкретних нормативних положень проєкту Цивільного кодексу України (Кодексу приватного права) № 14394 у частині регулювання сімейних договорів. Актуальність дослідження обумовлена масштабною рекодифікацією приватного права, яка передбачає інтеграцію сімейного законодавства у структуру Цивільного кодексу. Автор здійснює системний аналіз переходу від субсидіарного застосування цивілістичних норм до повної інкорпорації сімейного права, що потребує переосмислення балансу між принципом свободи договору та імперативними вимогами захисту інтересів уразливих членів сім’ї. У роботі критично оцінюється впровадження принципу «найкращих інтересів дитини» як наріжного каменя договірного регулювання. Автором виявлено правовий вакуум у ст. 1476 проєкту ЦК, де у переліку суб’єктів, зобов’язаних дотримуватися цього принципу, відсутній нотаріус. Доведено, що без покладення на нотаріуса обов’язку з’ясовувати відповідність умов договору найкращим інтересам дитини, ця норма залишатиметься декларативною. У статті обґрунтовано необхідність розробки чіткого механізму реалізації цього обов’язку, включаючи процедуру врахування думки дитини. Особлива увага приділена аналізу нових договірних конструкцій, зокрема договору про юридичні наслідки розірвання шлюбу. Автор піддає критиці встановлені у ст. 1515 проєкту часові обмеження для укладення такого договору, доводячи доцільність надання колишньому подружжю права врегульовувати свої відносини у будь-який момент після припинення шлюбу. Також досліджено новелу щодо «базового режиму майна подружжя» (сімейного житла та речей домашнього вжитку). Виявлено ризики, пов’язані з відсутністю механізму державної реєстрації такого статусу об’єктів, що може призвести до дестабілізації цивільного обороту та масового порушення прав добросовісних набувачів. У висновках наголошується, що проєкт ЦК зберіг фрагментарний підхід до регулювання сімейних договорів, не запропонувавши загальних положень про їх укладення, виконання та відповідальність. Автор пропонує конкретні редакційні зміни до ст. 1476 та інших норм проєкту для підвищення рівня юридичної визначеності та захищеності учасників сімейних відносин у контексті оновленої архітектури приватного права.</jats:p>