Abstract
<jats:p>Стаття присвячена комплексному порівняльно-правовому аналізу міжнародного та національного законодавства, що регулює кримінальну відповідальність за перешкоджання здійсненню релігійного обряду, як складової реалізації фундаментального права людини на свободу віросповідання. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення належного рівня кримінально-правового захисту цього права в умовах сучасних викликів, пов’язаних із зростанням релігійної напруженості, конфліктів та різних форм дискримінації за релігійною ознакою. У роботі визначені ключові міжнародно-правові акти у сфері прав людини, а також акти національного законодавства України, якими регламентовано право людини на свободу віросповідання, Зокрема його частиною є норми кримінального права, що встановлюють відповідальність за перешкоджання здійсненню релігійних обрядів. Обґрунтовано, що міжнародні стандарти закріплюють загальні гарантії свободи віросповідання та заборону дискримінації, тоді як національне законодавство конкретизує ці положення через встановлення складів кримінальних правопорушень і визначення відповідальності за їх вчинення. Особливу увагу приділено дослідженню зарубіжного досвіду кримінально-правової охорони свободи віросповідання на прикладі законодавства окремих європейських держав. Встановлено, що у більшості країн кримінально-правові норми, спрямовані на захист свободи совісті та релігійних почуттів, характеризуються більшою деталізацією та диференціацією складів правопорушень, ніж у національному законодавстві України. На основі проведеного аналізу доведено, що чинна редакція ст. 180 Кримінального кодексу України містить низку оціночних і недостатньо конкретизованих формулювань, що ускладнює її практичне застосування та створює передумови для неоднозначного тлумачення. У зв’язку з цим обґрунтовується необхідність удосконалення кримінально-правових норм шляхом їх уточнення, деталізації ознак складу правопорушення та врахування позитивного зарубіжного досвіду.</jats:p>