Abstract
<jats:p>Розв’язана війна росії проти України загострила проблему правового забезпечення прав та інтересів військовослужбовців. Це торкнулося і кримінально-правового забезпечення. В кримінальне законодавство була внесена низка змін та доповнень. В тому числі під кримінально-правову охорону були взяті професійні честь та гідність і психічна недоторканість військовослужбовців. Статтею 435-1 були криміналізовані образа та погроза військовослужбовцям та їх близьким. Одразу серед науковців і практичних працівників почалася дискусія по низці питань. В тому числі і проблемі криміналізації образи військовослужбовців. В статті розглядається важлива підстава криміналізації таких суспільно небезпечних дій, якою є міжнародно-правова необхідність та припустимість такої декриміналізації. На підставі дослідження кримінального законодавства розвинутих країн світу робиться висновок про відповідність цій підставі криміналізації вказаного суспільно небезпечного діяння. Разом з тим наголошується, що в такому виді норма існує лише в Україні і необхідні зміни, які будуть відповідати і системі національного кримінального законодавства і світовій практиці протидії таким суспільно небезпечним діянням. Автором пропонується два шляхи вирішення цієї проблеми. Наводяться аргументи на користь кожної з позицій. Законодавець може обрати кожен з цих шляхів. В статті пропонуються авторські редакції статей 435-1 та ст. 129 КК України. Запропонований також зміст статті про образу як честі та гідності взагалі так і професійної честі та гідності військовослужбовців. Такі зміни лише підвищать ефективність застосування кримінально-правової норми, яка захищає професійні честь та гідність військовслужбовців та їх психічну недоторканість.</jats:p>