Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексний аналіз концептуальних засад проєкту Трудового кодексу України та механізмів адаптації національного трудового законодавства до європейських стандартів. Обґрунтовано, що чинний Кодекс законів про працю України, ухвалений у 1971 році, не відповідає сучасним умовам розвитку ринку праці, цифрової економіки та поширенню нестандартних форм зайнятості. Встановлено, що існуюча модель правового регулювання трудових відносин не забезпечує належного балансу між гнучкістю трудових відносин і реальним захистом прав працівників, а формальне дотримання норм чинного законодавства не завжди гарантує ефективний захист у правозастосовній практиці. Проаналізовано положення проєкту Трудового кодексу крізь призму вимог Міжнародна організація праці, положень Європейська соціальна хартія (переглянута) та директив Європейський Союз у сфері праці. Визначено, що проєкт кодексу спрямований на дерадянізацію трудового законодавства, унормування індивідуальних і колективних трудових відносин на принципах свободи, рівності та гідної праці, а також імплементацію понад тридцяти європейських директив. Особливу увагу приділено питанням прозорих і передбачуваних умов праці, регулюванню робочого часу, поєднанню професійних та сімейних обов’язків, а також удосконаленню механізмів охорони праці. Доведено, що однією з ключових концептуальних засад проєкту є поєднання принципу гнучкості трудових відносин із посиленими гарантіями соціального захисту працівників.</jats:p>