До питання про захист цивільного населення від пожеж в Україні у 1991-2026 роках

<jats:p>Досліджено окремі питання еволюції системи захисту цивільного населення від пожеж в Україні у 1991-2026 рр., розкрито основні етапи формування державної політики у сфері пожежної та техногенної безпеки, проаналізовано зміни нормативно-правового забезпечення, організаційної структури пожежної охорони та механізмів цивільного захисту населення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного осмислення трансформації системи пожежної безпеки в умовах суспільно-політичних змін, адміністративних реформ, європейської інтеграції України, а також нових викликів, пов’язаних із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації, що суттєво збільшила ризики виникнення пожеж, техногенних аварій та інших надзвичайних ситуацій. Проаналізовано особливості розвитку державної системи пожежної охорони після проголошення незалежності України, визначено ключові напрями реформування законодавства у сфері пожежної безпеки та цивільного захисту. Особливу увагу приділено становленню сучасної системи цивільного захисту після прийняття Кодексу цивільного захисту України, який об’єднав правові механізми попередження, реагування та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, визначив повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, аварійно-рятувальних служб і пожежно-рятувальних підрозділів, а також закріпив пріоритет захисту життя та здоров’я населення. Висвітлено вплив адміністративних реформ на діяльність органів пожежної охорони, створення єдиної системи цивільного захисту, розвиток добровільного пожежного руху, модернізацію матеріально-технічної бази пожежно-рятувальних підрозділів, удосконалення систем моніторингу, оповіщення та реагування на надзвичайні ситуації. Досліджено сучасні тенденції розвитку пожежної безпеки в умовах воєнного стану, коли значна частина пожеж виникає внаслідок бойових дій, ракетних і дронових ударів по об’єктах критичної інфраструктури, промисловості, житлової забудови та природних екосистем. Показано, що діяльність підрозділів цивільного захисту набула комплексного характеру та поєднує ліквідацію пожеж, проведення аварійно-рятувальних робіт, евакуацію населення, гуманітарне реагування та мінімізацію наслідків воєнних загроз. Обґрунтовано, що ефективність захисту цивільного населення від пожеж визначається не лише розвитком нормативно-правової бази, а й рівнем міжвідомчої взаємодії, технічного забезпечення, цифровізації процесів управління, професійної підготовки персоналу, впровадженням сучасних інформаційних технологій і підвищенням культури безпеки серед населення.</jats:p>