Abstract
<jats:p>У статті досліджено міжнародну реакцію на Курську наступальну операцію Сил оборони України, що розпочалася 6 серпня 2024 року, та її вплив на геополітичну ситуацію станом на лютий 2026 року. Проведено аналіз позиції ключових геополітичних гравців: Північноатлантичного Альянсу, Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Китайської Народної Республіки, країн Глобального Півдня, Корейської Народної Демократичної Республіки та російської федерації. Встановлено, що більшість західних партнерів, включаючи США, Німеччину та ЄС, визнали операцію законним правом України на самооборону відповідно до Статті 51 Статуту ООН та норм міжнародного гуманітарного права. Розкрито, що операція зруйнувала міф про “непереможність” російської армії та продемонструвала вразливість її території, що суттєво вплинуло на сприйняття конфлікту країнами Глобального Півдня, які раніше схилялися до концепції “замороженого конфлікту” на умовах рф. Висвітлено роль КНДР як активного учасника бойових дій на боці Росії з контингентом близько 11 тисяч військових, що стало фактором глобалізації конфлікту та змусило Південну Корею, Японію переглянути свою політику допомоги Україні. Показано еволюцію підходів адміністрацій США: від стриманої, однак цілковитої підтримки, за президентства Дж. Байдена до активного залучення у дипломатичне врегулювання за Д. Трампа, з явним бажанням дистанціюватися від допомоги Україні. З’ясовано, що Курська операція стала важливим дипломатичним інструментом для посилення переговорних позицій України, пришвидшила зняття обмежень на використання західної далекобійної зброї та суттєво змінила баланс сил на міжнародній арені. Дослідження базується на аналізі офіційних дипломатичних заяв, документів міжнародних організацій та відкритих джерел. Основним методом є метод порівняння, доповнений методами узагальнення, опису та систематизації.</jats:p>