Abstract
<jats:p>Стрімка цифровізація повсякденного життя призводить до того, що близькі партнерські та сімейні стосунки дедалі частіше вбудовуються у цифрову інфраструктуру (смартфони, месенджери, спільні облікові записи, сімейні підписки, геолокаційні сервіси, «розумні» пристрої). Підвищуючи комфорт і безпеку, ці технології водночас створюють нові канали контролю, примусу й переслідування, які можуть використовуватися як інструменти домашнього насильства. На практиці цифрові практики домінування є поширеним і таким, що посилюється, проявом насильницької поведінки у партнерствах, але залишаються найменш «видимими» для інституцій через буденність доступу до спільних ресурсів, нормалізацію контролю, швидкоплинність цифрових слідів та брак усталених стандартів їх фіксації й оцінки. Українське законодавство визначає домашнє насильство як фізичне, сексуальне, психологічне або економічне насильство (дію чи бездіяльність), а також погрози таких діянь. Дефініція є технологічно нейтральною, однак у цифровому середовищі потребує прикладного «перекладу» на поведінкові акти: контроль комунікацій і акаунтів, отримання доступу до сервісів без «злому», приховане відстеження (геолокація, трекери), нав’язливе онлайн-переслідування, цифрове залякування, позбавлення автономії через маніпулювання доступами та налаштуваннями пристроїв. У статті цифровість розглядається як модус вчинення насильства, партнерський зв’язок - як кваліфікуючий контекст, а електронні сліди - як процесуальний виклик для стандартів доказування. Метою дослідження є формування цілісної моделі кваліфікації цифрового домашнього насильства у партнерствах та практичної моделі доказування: від збору і збереження цифрових слідів до їх оцінки в кримінальних, адміністративних і цивільних провадженнях. Актуальність для України посилюється імплементацією стандартів Ради Європи (Стамбульська конвенція), рекомендаціями GREVIO щодо цифрового виміру насильства та вектором права ЄС (Директива (ЄС) 2024/1385), а також національною дискусією щодо сталкінгу (законопроєкт № 12088). Практичну основу доказування пропонується вибудовувати з урахуванням дисципліни «ланцюга збереження» та форензичних підходів (NIST SP 800-86; NIST SP 800-101 Rev.1). Ключові слова: геолокаційне відстеження; домашнє насильство, залякування; кіберсталкінг; контроль акаунтів; кримінальний процес; обмежувальний припис; партнерські та сімейні стосунки; сталкінг; Стамбульська конвенція; цифрове домашнє насильство; цифровий контроль; цифрові докази; електронні докази; форми домашнього насильства.</jats:p>