КРИТЕРІЇ МЕДІАБЕЗПЕКИ ЯК ОЦІНОЧНІ ОРІЄНТИРИ ЇЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО ГАРАНТУВАННЯ, MEDIA SECURITY CRITERIA AS EVALUATIVE GUIDELINES FOR ITS ADMINISTRATIVE AND LEGAL GUARANTEEING

<jats:p>Метою статті є визначення критеріїв медіабезпеки як оціночних орієнтирів її адміністративно-правового гарантування, з’ясування їх ознак, співвідношення з принципами, гарантіями й показниками, а також обґрунтування системи критеріїв, придатної для оцінювання стану медійного середовища. Методи. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання: аналіз, синтез, узагальнення, системний, формально-юридичний і порівняльно-правовий методи. Їх застосування дало змогу розкрити зміст критеріїв медіабезпеки, відмежувати їх від суміжних категорій і простежити адміністративно-правове значення запропонованої системи. Результати. Обґрунтовано, що критерії медіабезпеки не зводяться до окремих показників або засобів реагування, а виконують інтегральну оціночну функцію, поєднуючи нормативний і фактичний виміри медійної безпеки. Запропоновано розуміти їх як систему взаємопов’язаних наукових орієнтирів, за допомогою яких оцінюється стан захищеності особи, суспільства, держави, медіаінституцій, цифрових платформ та комунікаційного середовища від загроз, що виникають у процесі виробництва, поширення, сприйняття та регулювання медіаконтенту. До системи критеріїв віднесено правову сумісність безпекових заходів із фундаментальними правами і свободами, захищеність суб’єктів медіадіяльності, редакційну незалежність, достовірність і добросовісність публічної комунікації, прозорість медіавласності, фінансування та посередницьких механізмів поширення контенту, структурний плюралізм медіасистеми, медіа- та інформаційну грамотність аудиторії, інституційну спроможність суб’єктів до попередження, моніторингу, реагування і відновлення, а також правову стійкість демократичного публічного дискурсу до маніпулятивних інформаційних впливів. Висновки. Доведено, що критерії медіабезпеки мають прикладне адміністративно-правове значення, оскільки дають змогу оцінювати необхідність, пропорційність, процедурну прозорість, можливість оскарження та результативність публічного втручання у медійну сферу.</jats:p>