Abstract
<jats:p>Мета дослідження полягає у визначенні рівня накопичення свинцю (Pb) у надземній вегетативній масі енергетичних культур за їх вирощування на сірому лісовому ґрунті, чорноземі типовому та дерново-підзолистому піщаному ґрунті. Методи дослідження включали польові спостереження та відбір зразків надземної вегетативної маси міскантусу (Miscanthus), мальви пенсильванської (Sida hermaphrodita) і сильфію пронизанолистого (Silphium perfoliatum) упродовж 2023–2025 рр. Зразки формували точковим відбором із подальшим складанням середніх проб. Вміст Pb у рослинній масі визначали атомно-абсорбційним методом у науково-дослідній лабораторії Інституту сільського господарства Полісся УААН (м. Житомир). Оцінювання потенційного ризику здійснювали за коефіцієнтом небезпеки, розрахованим як співвідношення фактичного вмісту Pb до допустимого рівня. Результати. У середньому за 2023–2025 рр. вміст Pb у надземній вегетативній масі всіх досліджуваних культур не перевищував допустимого рівня. Порівняння культур показало чітку тенденцію зростання вмісту Pb у надземній вегетативній масі в такій послідовності: міскантус → мальва пенсильванська → сильфій пронизанолистий. Найвищі значення Pb для міскантусу та мальви пенсильванської встановлено за вирощування на чорноземі типовому, тоді як для сильфію пронизанолистого – за вирощування на дерново-підзолистому піщаному ґрунті (з незначною різницею порівняно з чорноземом типовим). Розраховані коефіцієнти небезпеки Pb у надземній вегетативній масі були меншими за 1,0, що свідчить про відсутність перевищення граничного рівня за умов проведеного досліду та підтверджує можливість вирощування зазначених енергетичних культур на досліджених ґрунтах з позицій контролю накопичення Pb у біомасі. Висновки. За 2023–2025 рр. за вирощування міскантусу, мальви пенсильванської та сильфію пронизанолистого на сірому лісовому ґрунті, чорноземі типовому та дерново-підзолистому піщаному ґрунті середній вміст Pb у надземній вегетативній масі не перевищував допустимий рівень. Найвищі значення Pb встановлено у міскантусу й мальви пенсильванської за вирощування на чорноземі типовому, а у сильфію пронизанолистого – на дерново-підзолистому піщаному ґрунті; найнижчі – у міскантусу та сильфію пронизанолистого на сірому лісовому ґрунті і у мальви пенсильванської на дерново-підзолистому піщаному ґрунті. Загалом на всіх типах ґрунтів зберігається послідовність зростання вмісту Pb, зокрема, міскантус → мальва пенсильванська → сильфій пронизанолистий.</jats:p>