Abstract
<jats:p>Метою досліджень було визначення впливу передпосівної обробки насіння фунгіцидами та інокулянтами і позакореневого застосування фунгіцидів і мікродобрив на показники елементів структури врожаю сортів сої. Методи. Дослідження проведено в 2024–2025 рр. в умовах дослідного поля Білоцерківського національного аграрного університету за трифакторною схемою: фактор А – сорти РЖТ Сальса та РЖТ Сайдіна; фактор В – обробка насіння (хімічні фунгіциди Максім XL+Апрон XL, інокулянти РизоСтарт, БіоМАГ Соя, біофунгіцид Екостерн Триходерма); фактор С – позакореневе внесення фунгіцидів (Колосаль Про, Фітоспорин-М Соя) і мікродобрив Інтермаг Молібден і Квантум Бор Актив у фази бутонізації та цвітіння. Результати. Найбільш ефективним варіантом досліду для обох сортів було поєднання передпосівної обробки насіння фунгіцидами Максім XL+Апрон XL з інокулянтом БіоМАГ Соя та дворазового внесення фунгіциду Колосаль Про з мікродобривами Інтермаг Молібден +Квантум Бор Актив у фази бутонізації та цвітіння. Це забезпечило максимальні показники елементів структури врожаю сортів РЖТ Сальса і РЖТ Сайдіна: кількість бобів 29 і 32 шт., кількість насінин з рослини – 64 і 71 шт., масу насіння з рослини – 11,71 і 15,72 г та масу 1000 насінин до 181,1 і 221,0 г. Встановлено, що застосування біологічних фунгіцидів Екостерн Триходерма, КС і Фітоспорин-М Соя у поєднанні з інокулянтом БіоМАГ Соя та мікродобривами забезпечувало показники, близькі до хімічної системи захисту. Висновки. Поєднання інокуляції насіння з фунгіцидним захистом та дворазове внесення фунгіцидів і мікродобрив під час вегетації суттєво впливає на елементи структури врожаю сої. Доведено, що біологічні фунгіциди мають високу ефективність і можуть використовуватися, як альтернативи хімічним препаратам без істотної втрати індивідуальної продуктивності культури.</jats:p>