ФУНКЦІОНАЛЬНО-КОМПЕТЕНТНІСНИЙ РОЗПОДІЛ ПОВНОВАЖЕНЬ У СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

<jats:p>У статті досліджено функціонально-компетентнісний розподіл повноважень у системі публічного управління освітою. Обґрунтовано, що в умовах децентралізації, цифровізації управлінських процесів, воєнних викликів і зростання вимог до якості освітніх послуг особливого значення набуває узгодження функцій суб’єктів освітнього врядування з їх юридично визначеною компетенцією, ресурсами та професійною спроможністю. Розкрито сутність функціонально-компетентнісного підходу як методологічної основи для подолання розриву між формальним закріпленням повноважень і реальною здатністю органів публічної влади, органів місцевого самоврядування та закладів освіти забезпечувати результативне управління. Визначено основних суб’єктів публічного управління освітою, зокрема центральні органи виконавчої влади, спеціалізовані органи із забезпечення якості освіти, органи місцевого самоврядування, засновників закладів освіти та самі заклади освіти як автономні інституції. Охарактеризовано ключові функціональні блоки управління: стратегічно-нормотворчий, координаційно-регуляторний, контрольний і моніторинговий, організаційно-ресурсний та інституційно-автономний. Доведено, що ефективність освітнього врядування залежить не лише від нормативного розмежування повноважень, а й від наявності кадрового потенціалу, управлінських компетентностей, аналітичних інструментів, цифрової спроможності та чіткої відповідальності за результат. Встановлено основні проблеми чинної моделі розподілу повноважень: дублювання окремих функцій, фрагментарність відповідальності, нерівномірність інституційної спроможності територіальних громад, недостатню узгодженість між управлінням якістю освіти та управлінням мережею закладів. Запропоновано напрями вдосконалення системи публічного управління освітою, серед яких нормативне закріплення матриці повноважень, цифровізація міжрівневої взаємодії, посилення спроможності громад, розвиток субсидіарності на основі критеріїв спроможності та побудова наскрізної системи забезпечення якості освіти.</jats:p>