HR-АНАЛІТИКА ТА ЕМПІРИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У СИСТЕМІ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ВУГЛЕДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

<jats:p>У статті досліджено роль та значення емпіричних HR-досліджень у процесі формування та оптимізації кадрової політики підприємств стратегічного сектору економіки в системі публічного управління персоналом. Актуальність теми зумовлена високим рівнем виробничих ризиків, кадровим дефіцитом та критичною залежністю результатів діяльності вугледобувної галузі від людського фактору. Обґрунтовано доцільність переходу від традиційного адміністрування до стратегічної моделі управління людськими ресурсами (HRM) на засадах соціальної відповідальності, організаційної довіри та залученості працівників. Емпіричну базу дослідження сформовано за результатами комплексного онлайн-анкетування 78 працівників ДТЕК «Павлоградвугілля» (переважно підземних професійних груп) за 40 параметрами, об’єднаними у вісім тематичних блоків. На основі кількісного та якісного аналізу виявлено системні суперечності у кадровій практиці підприємства. Зокрема, встановлено дисбаланс між високою фінансовою дисципліною (100% своєчасність виплат) та незадоволеністю працівників справедливістю системи преміювання й оцінки умов праці. Виявлено латентний виробничий тиск, що змушує порушувати технологічні норми безпеки, а також проблеми з якістю засобів індивідуального захисту, застарілістю обладнання (44,9%) та плинністю кадрів. Водночас зафіксовано високий рівень організації інструктажів з охорони праці (87%). Доведено, що використання HR-аналітики та доказового менеджменту є необхідним інструментом публічного управління для мінімізації кадрових ризиків. Визначено перспективні напрями людиноорієнтованої кадрової політики, серед яких: модернізація внутрішніх комунікацій, підвищення прозорості оцінювання праці та посилення соціальних гарантій для забезпечення стійкості стратегічних підприємств України.</jats:p>