Abstract
<jats:p>Дослідити ефективність тренувань інспіраторних м’язів для пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю. Методи. Аналіз медичних карт, спірографія. Тренування інспіраторних м’язів використовувалися ізольовано, застосування інших методів фізичної терапії протокол не передбачав. Контрольна група не отримувала тренування інспіраторних м’язів. Пацієнти основної групи виконували тренування інспіраторних м’язів, котре складалося з п’яти підходів по 10 повторень. Тренування виконувалося двічі на день, 7 днів на тиждень, упродовж 8 тижнів. Результати. Початкові результати спірографії не відрізнялися у групах. Статистично значущу різницю було виявлено під час порівняння початкових і остаточних результатів пацієнтів основної групи для показників життєвої ємності легень, ємності вдиху, резервного об’єму видиху, форсованої життєвої ємності легень, об’єму форсованого видиху за першу секунду, пікової об’ємної швидкості, миттєвої об’ємної швидкості у момент видиху 75 % від ФЖЄЛ, середньої об’ємної швидкості на ділянці видиху 25–75 % форсованої життєвої ємності легень. Під час завершального вимірювання значення життєвої ємності легень, пікової об’ємної швидкості видиху та вдиху були кращими в основній групі. Висновки. Тренування інспіраторних м’язів призвели до покращення низки показників спі‑ рографії. Статистично кращі результати основна група мала у ряді показників після проходження програми тренувань інспіраторних м’язів</jats:p>