Abstract
<jats:p>Стаття присвячена аналізу професійного розвитку як психологічного чинника кар’єрного росту особистості в умовах сучасних соціально-професійних трансформацій. Здійснено аналіз класичних і сучасних психологічних підходів до розуміння кар’єри, професійного розвитку і кар’єрного росту, зокрема стадіальних, типологічних, соціально-когнітивних і конструктивістських концепцій. Професійний розвиток розглядається як інтегративний процес, що охоплює когнітивні, мотиваційні і поведінкові компоненти і пов’язаний із формуванням професійної ідентичності, самоефективності, суб’єктності і здатності до саморегуляції. Емпіричне дослідження проведено в онлайн-форматі за участю психологів із досвідом практичної діяльності не менше трьох років, які працюють у різних сферах психологічної допомоги. Методом збору даних обрано авторське анкетування з відкритими запитаннями, що дало змогу зафіксувати індивідуальні смислові інтерпретації респондентів і уникнути жорстко заданих відповідей. Запитання були структуровані за когнітивним, мотиваційним і поведінковим блоками відповідно до компонентної моделі професійного розвитку. Для узагальнення результатів застосовано якісно-кількісний аналіз відповідей із подальшим виокремленням домінувальних змістових категорій і визначенням їхнього відсоткового співвідношення. Такий підхід дозволив комплексно проаналізувати уявлення психологів про роль знань, внутрішньої мотивації і професійної активності у процесі кар’єрного росту, а також виявити тенденції, пов’язані з особливостями професійного самовизначення й планування кар’єрної траєкторії. Отримані дані дозволили простежити особливості розуміння професійного розвитку, мотиваційні підстави інвестування у власне навчання, поширені форми професійного вдосконалення і чинники, що обмежують використання професійного розвитку як ресурсу кар’єрного росту.</jats:p>