Abstract
<jats:p>Метою дослідження є обґрунтування та перевірка відповідально-сталого виміру класифікації архітектурних інструментів на основі штучного інтелекту (ШІ), що доповнює техніко-функціональні описи вимірюванням етичних, управлінських та сталих наслідків застосування у проєктній практиці. Методи дослідження ґрунтуються на аналізі міжнародних принципів довіреного штучного інтелекту та підходів «Green AI», що були адаптовані до архітектурно-урбаністичного контексту. Далі критерії відповідальності та сталості пророблено через систему індикаторів і шкалу рівня розвитку 0–5. Емпіричну частину виконано як пілотне порівняльне профілювання добірки інструментів за матеріалами відкритої документації та описів практичного використання. За результатами дослідження виокремлено чотири параметри: етика та людський нагляд (R1), управління й нормативна відповідність (R2), обчислювальна сталість (S1), соціально-міська сталість результатів (S2), і запропоновано шкалу рівня розвитку 0–5, що формує профіль R1–R2–S1–S2. Показано наступні закономірності, коли консультативні сервіси частіше мають вищий R1, тоді як масштабні міські системи можуть демонструвати високий S2 за нижчих R1–R2, також зафіксовано відмінності S1 між класами моделей і режимами використання. Висновки. Запропонований відповідально-сталий вимір дає змогу прозоро зіставляти ШІ-інструменти за підзвітністю, ресурсними витратами та суспільною користю; результати пілотного профілювання показують типові компроміси між параметрами R1–R2–S1–S2, що важливо для керованого впровадження та управління ризиками в архітектурній і муніципальній практиці.</jats:p>