Abstract
<jats:p>Ефективність роботи сучасних посівних комплексів значною мірою визначається не лише технічними характеристиками машин, але й умовами праці оператора. Робота оператора посівного комплексу пов’язана зі значною нервово-емоційною напругою та фізичним навантаженням. Все це впливає на фізичний стан працівника, його здоров’я, продуктивність праці. Компанії агропромислового комплексу зацікавлені у високій ефективності роботи, отриманні прибутків за рахунок використання високотехнологічної техніки, вдосконаленні ергономіки техніки, організації праці операторів посівних комплексів і зниженні психофізіологічного навантаження праці. Зниження психофізіологічного (когнітивного) навантаження праці оператора посівного комплексу вимагає комплексного підходу, який має поєднувати інженерно-технологічні, ергономічні та організаційні заходи. Сучасні тенденції зосереджуються на перетворенні оператора з «керманича» на «контролера -технолога». Робота оператора посівного комплексу має певну специфіку: управління рухом агрегату, контроль параметрів посіву, технічне обслуговування, тривалість робочої зміни, робота в польових умовах. Сучасні дослідження в цій галузі зміщують фокус від вивчення лише фізичних факторів до комплексного аналізу когнітивного навантаження та ергономіки інтерфейсів, особливо під впливом розвитку технологій точного землеробства. Зниження нервово-емоційної напруги оператора в сучасних посівних комплексах досягається через впровадження системи автоматизації та точного землеробства (автопілот, GPS-керування) і є ключовим напрямом ергономічної оптимізації праці операторів посівних комплексів. У статті розглянуті сучасні методи аналізу фізичного та когнітивного навантаження оператора посівних комплексів. Проведено огляд наукових досліджень в галузі ергономіки сільськогосподарської техніки, психофізіології операторської діяльності та біометричного моніторингу. Проаналізовано інструменти вимірювання навантаження: електроміографію, серцево-судинні показники, системи відстеження рухів, когнітивні індекси та суб’єктивні методики. Показано перспективи інтеграції сенсорних систем і алгоритмів машинного навчання для підвищення безпеки праці операторі посівних комплексів.</jats:p>