Abstract
<jats:p>У статті здійснено комплексне теоретико-правове дослідження правової моделі ефективної оперативно-розшукової діяльності у її концептуальному вимірі з урахуванням сучасних безпекових викликів, зумовлених воєнним станом, цифровізацією правоохоронної діяльності та процесами європейської інтеграції України. Крім того, нами доведено, що ефективність оперативно-розшукової діяльності не може оцінюватися виключно за формальними або статистичними показниками результативності, оскільки за своєю природою оперативно-розшукова діяльність пов’язана з підвищеним рівнем правових ризиків, можливістю обмеження конституційних прав і свобод людини та здійснюється в умовах конфіденційності, при цьому концептуальна основа правової моделі ефективної оперативно-розшукової діяльності формується через поєднання об’єктивних і суб’єктивних чинників, які Під час проведення наукового дослідження було проаналізовано чинну правову дефініцію оперативно-розшукової діяльності, закріплену в статті 2 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» [1], та обґрунтовано її неповну відповідність вимогам юридичної техніки й сучасному концептуальному розумінню оперативно-розшукової діяльності як складного публічно-правового інституту і відповідно запропоновано власний підхід до визначення оперативно-розшукової діяльності як специфічного різновиду державно-владної правоохоронної діяльності спеціально уповноважених органів, спрямованої на пошук, здобуття та фіксацію фактичних даних про протиправні діяння, нейтралізацію загроз державній безпеці, припинення кримінально протиправної діяльності та забезпечення інтересів кримінального судочинства.Особливу увагу приділено формуванню комплексної системи критеріїв оцінювання ефективності оперативно-розшукової діяльності, яка охоплює показники результативності оперативно-розшукової діяльності, стану публічної безпеки, рівня законності та надійності дій оперативних підрозділів, професійної підготовки персоналу, ефективності використання матеріально-технічних, фінансових та інформаційно-аналітичних ресурсів, а також рівня суспільної довіри до діяльності оперативних підрозділів, що відповідно потребує нормативного закріплення уніфікованих стандартів оцінювання ефективності оперативно-розшукової діяльності з урахуванням міжнародних практик, стандартів Європейського суду з прав людини та принципу верховенства права як фундаментальної засади функціонування правоохоронної системи.</jats:p>