ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОГО СУПРОВОДУ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

<jats:p>Стаття присвячена одній із актуальних проблем соціального супроводу людей похилого віку. Зокрема, розкривається поняття «людина похилого віку». Основна увага зосереджується на теоретичному обґрунтуванні соціального супроводу людей похилого віку, емпіричному дослідженні проблем та потреб людей похилого віку, розробці та апробації експериментальної програми соціального супроводу даної категорії населення. У контексті дослідження соціальний супровід розглядається як безперервний процес взаємодії між фахівцем соціальної сфери та особою похилого віку, що здійснюється на засадах індивідуального підходу, гуманізму, партнерства та міжвідомчої співпраці. Для проведення діагностики було застосовано наступні методи: анкетування, інтерв’ю, опитувальники, спостереження та аналіз соціального анамнезу. Отримані результати дозволяють комплексно оцінити, ті проблемні питання, які заважають успішно функціонувати людині в сучасних умовах, створюючи додаткові труднощі, а також виявити групи підвищеного ризику та сформувати індивідуальні або групові програми соціального супроводу з урахуванням реальних потреб людей похилого віку. Результати проведеного дослідження дали підставу для розробки та апробації експериментальної програми соціального супроводу людей похилого віку. Повторна діагностика в експериментальній групі, у порівнянні з попередніми результатами, показала позитивну динаміку змін за всіма досліджуваними показниками. Зокрема, було зафіксовано підвищення рівня соціальної активності, зростання потреби у спілкуванні та бажання вибудовувати комунікативні взаємозв’язки, зниження суб’єктивного відчуття самотності, а також покращення психоемоційного стану учасників. Крім того, спостерігалося підвищення показників смисложиттєвих орієнтацій, що свідчить про формування більш усвідомленого ставлення до власного життя, актуалізацію життєвих цінностей та підвищення рівня життєвої задоволеності</jats:p>