Abstract
<jats:p>Стаття містить комплексне дослідження принципів медіації як об’єкта нормативного і професійно- етичного регулювання. У ній прояснено особливості відображення принципів медіації у Законі України «Про медіацію» та їх деталізація у кодексах професійної етики медіатора. З’ясовано, що регулювання принципів медіації на рівні цього Закону має рамковий характер, оскільки формулює їх перелік та загальні ознаки, проте не забезпечує ґрунтовного розкриття змісту, чітких критеріїв дотримання та інституційно забезпечених механізмів практичної реалізації. Обґрунтовано, що професійно-етичні кодекси медіаторів виконують самостійну роль у конкретизації принципів медіації, надаючи їм форми поведінкових стандартів і процедурних орієнтирів професійної діяльності медіатора. Відзначено, що принципи медіації слід розглядати не відокремлено, а у взаємозв’язку та єдності, адже саме це створює цілісну основу медіаційного процесу. Їх фактичне здійснення значною мірою зумовлене професійними діями медіатора, зокрема його спроможністю сприяти процесуальній рівновазі між сторонами, забезпечувати умови для їх реального самовизначення і забезпечувати довіру до самої медіації. Водночас поточний стан професійно-етичного регулювання принципів медіації в Україні характеризується фрагментарністю, що пояснюється відсутністю узгодженого підходу до їх деталізації та неоднорідністю практики застосування на рівні окремих інституцій. Визначено напрями вдосконалення нормативного та професійно-етичного регулювання принципів медіації, зокрема у частині управління конфліктом інтересів, забезпечення прозорості процедур, підвищення якості медіаційних послуг та гармонізації національних стандартів із європейськими підходами.</jats:p>