Back to Search View Original Cite This Article

Abstract

<jats:p>Статтю присвячено комплексному аналізу епітета й порівняння як когнітивно-дискурсивних моделей образності в сучасному англомовному романі ХХ–ХХІ століття (романи «Щиголь» Д. Тартт, «Крадійка книжок» М. Зузака та «За лаштунками музею» К. Аткінсон) та принципів їх відтворення в українському перекладі. Вихідною є теза про те, що зазначені тропи функціонують не лише як стилістичні прикраси, а як механізми концептуалізації досвіду, профілювання ознак і формування оцінних смислів у структурі художнього тексту. Теоретико-методологічну основу дослідження становить інтеграція положень когнітивної лінгвістики, лінгвостилістики, теорії дискурсу сучасного літературознавства та перекладознавства. У статті уточнено когнітивний статус епітета й порівняння як способів концептуального структурування дійсності,, окреслено їх роль у моделюванні інтерпретаційного простору художнього дискурсу та визначено критерії розмежування конвенційних і авторських образних конструкцій. Проаналізовано їх текстотвірні, оцінні й характерологічні функції в організації художнього світу твору, зокрема у формуванні індивідуально-авторської картини світу. Обґрунтовано, що для адекватного відтворення індивідуального авторського стилю переклад цих тропів передбачає реконструкцію концептуальної моделі образу, а не лише формальне відтворення його лексико-граматичної структури. На матеріалі сучасних англомовних романів здійснено систематизацію основних стратегій перекладацької реконструкції епітета й порівняння: збереження тропу із максимальною передачею образності; трансформацію із частковою зміною когнітивних доменів; заміну іншим образним засобом; опущення у випадках стилістичного перевантаження; ретропеїзацію як компенсаторний механізм відновлення образності в іншому фрагменті тексту. Встановлено, що складність перекладу авторських тропів зумовлена їх значним когнітивним, прагматичним і текстотвірним навантаженням, оскільки саме вони формують емоційно-естетичний ефект і забезпечують цілісність художнього сприйняття. Доведено, що адекватність перекладу визначається здатністю відтворити концептуально-оцінний потенціал образу та забезпечити функціонально рівноцінний вплив на реципієнта перекладу.</jats:p>

Show More

Keywords

як та їх що художнього

Related Articles

PORE

About

Connect