Abstract
<jats:p>У статті досліджуються синтетичні та аналітичні засоби творення латинських базових термінів підмови медицини «трансплантологія». В рамках наукового пошуку увагу зосереджено на структурно- етимологічному аналізі ключових термінів, визначених Законом України № 2427-VIII, зокрема: трансплантація, анатомічні матеріали, донор та реципієнт. Встановлено, що за структурою досліджувані латинські терміни поділяються на синтетичні (однослівні) та аналітичні (багатослівні) одиниці. Серед однослівних похідних термінів переважають такі структурні класифікації: 1) коренева морфема + суфікс (donator, oris m); 2) префікс + коренева морфема + суфікс (transplantatio, onis f); 3) комбінація греко-латинських терміноелементів, де кінцевий компонент несе основне значення, а препозитивна складова уточнює й конкретизує його (xenotransplantatio, onis f). Доведена високопродуктивність аналітичних термінологічних одиниць. На відміну від синтетичних, вони конкретизують значення основної термінологічної одиниці за рахунок додаткових залежних компонентів (прикметників, іменників, іноді дієприкметників). За структурою розглянуті терміни переважно є двослівними, сконструйованими за синтаксичними моделями «іменник + прикметник» (transplantatum vasculare) або «іменник + іменник» (transplantatum cartilaginis). В етимологічному аспекті проведено порівняння латинської термінології з англійськими відповідниками. Зазначено, що попри тенденцію домінування англійської мови в медицині, її ключові терміни у сфері трансплантології є похідними від міжнародної латинської термінології (transplantatum ─ transplant); в окремих випадках спостерігається поєднання іншомовного і національного елементів (allograft).</jats:p>