Abstract
<jats:p>У статті досліджено педагогічні умови формування дослідницької компетентності студентів німецької філології шляхом реалізації країнознавчих проєктів. Здатність до самостійної дослідницької діяльності є важливим елементом компетентнісної парадигми сучасної філологічної освіти і якісної підготовки майбутніх фахівців та науковців. Одним зі шляхів формування цієї здатності є запровадження дослідницьких проєктів різноманітного спрямування та тематики. Проєкти з країнознавчим компонентом, які унаочнюють зв’язок мови з соціокультурним середовищем, є актуальними та демонструють реальні та живі взаємозв’язки між культурними просторами, підвищують інтерес студентів до дослідницької діяльності у знайомих контекстах та сприяють популяризації вивчення іноземних мов та культур. Запровадження та втілення проєктів на актуальну країнознавчу тематику розглядається на різних етапах навчання в університеті та з урахуванням структурних компонентів дослідницької компетентності (когнітивного, операційно-діяльнісного, мотиваційного, рефлексивного тощо). Проєктна діяльність у сфері країнознавства обґрунтовується через особливий акцент на розвиток ключових компетентностей студентів та пропонується через інтеграцію в навчальні курси країнознавства, дискурс-аналізу та соціолінгвістики. В рамках описаного дослідження запропоновано модель-приклад країнознавчого проєкту для студентів, а саме „Deutsche Spuren in Ivano-Frankivsk“, на основі якого описано позитивні сторони реалізації схожих проєктів та проаналізовано ймовірні труднощі, які можуть виникати, особливо під час реалізації проєктів на початкових рівнях вивчення мови, а також на ранніх етапах дослідницької діяльності. Через рефлексію щодо втіленого проєкту окреслено майбутні перспективи схожих та інших досліджень і доведено, що поєднання прикладної лінгвістики та міжкультурного аналізу сприяє розвитку пошукової діяльності, критичного мислення, академічного письма та інтерпретації мовних явищ у соціокультурному контексті.</jats:p>