Abstract
<jats:p>У статті представлено поглиблений аналіз поезії Вільяма Блейка «Nurse’s Song» зі збірки «Songs of Innocence» крізь призму інтегрованого поєднання класичної літературознавчої критики та сучасної когнітивної поетики. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю інтерпретації творчости Блейка не лише як сукупности символів, а як цілісної системи когнітивної організації людського досвіду. Узагальнено й систематизовано інтерпретації дослідників творчости поета, які висвітлюють лексичні, акустичні, граматичні та комунікативні виміри поеми. Констатовано, що традиційні підходи не розкривають глибинних ментальних структур, які конституюють єдність поетичного світу невинности. Метою дослідження є реконструкція фреймових, метафоричних і образ-схемних структур, що забезпечують узгодженість між дитячою грою, позицією няньки та гармонізованим ландшафтом. Методологійну основу становить інтеграція фреймового аналізу, теорії концептуальної метафори та аналізу образ-схем. У результаті виокремлено ієрархію фреймів: центральні («гра», «опіка») та периферійні («переконування й довіра», «часова межа», «внутрішній спокій», «спільність»). Доведено, що ці структури нормалізують дитячу активність та моделюють комунікацію як процес, заснований на взаємній довірі, а не на ієрархічному примусі. Окрему увагу зосереджено на системі концептуальних метафор, завдяки яким абстрактні категорії інтерпретуються через призму тілесно-сенсорного досвіду. Аналіз образ-схем дозволяє простежити дораціональну основу поетичного світу, де стан невинности постає як динамічно врівноважений процес переживання реальности. У висновках зазначено, що «Nurse’s Song» репрезентує модель світу невинности не як наївність, а як особливий когнітивний режим, здатний утримувати знання про небезпеку, зберігаючи при цьому відкритість до радости теперішнього моменту.</jats:p>