Abstract
<jats:p>Представлено комплексне дослідження рецепції творчості Тараса Шевченка в малярському доробку народної художниці України Віри Іванівни Кулеби-Баринової (нар. 1938). Актуальність теми зумовлена потребою переосмислення традиційних національних символів у сучасному культурному просторі, де спадщина Тараса Шевченка постає не лише історичним об’єктом, а й живим джерелом ідеологічних та естетичних смислів. Розглянуто специфіку інтерпретації «Кобзаря», яка в доробку авторки долає межі ілюстративності, трансформуючись у складну систему візуальних метафор. Творчу концепцію майстрині проаналізовано крізь призму її власного життєвого досвіду, що надає класичним сюжетам особливого екзистенційного звучання.Мета дослідження – здійснити ґрунтовний мистецтвознавчий аналіз творів, натхненних поезією Т. Шевченка, виявити індивідуальну специфіку їх візуалізації та визначити засоби, за допомогою яких художниця актуалізує національні наративи. Окрему увагу приділено діалогу між поетичним словом та образотворчим кодом авторки, що базується на їхній духовній спорідненості.Методологія ґрунтується на порівняльно-типологічному підході для зіставлення художніх образів із літературними першоджерелами, а також на аналізі колористичних та композиційних особливостей малярства. Біографічний метод сприяв кореляції особистих рефлексій мисткині з її творчими пошуками, глибшому розкриттю психологізму полотен.Наукова новизна полягає у виокремленні Шевченкіани Віри Кулеби-Баринової як об’єкта цілісного системного вивчення. Виявлено, як через синтез академічної школи та неофольклорних традицій вона створює самобутні візуальні світи.Висновки. Доведено, що рецепція спадщини Кобзаря у виконанні майстрині має глибинний філософський характер. Використання специфічних засобів виразності (символізм кольору, монументальність форм, архітектоніка композиції) дозволяє авторці вийти на рівень узагальнених мистецьких концептів. Шевченківська тематика в її доробку постає органічним продовженням інтелектуального пошуку, спрямованого на утвердження національної ідентичності.</jats:p>