Abstract
<jats:p>У статті досліджено роль проєктного підходу як інструменту стратегічного розвитку в міжнародному менеджменті в умовах глобальної невизначеності. Проаналізовано переваги та обмеження класичних і гнучких методологій управління. Виявлено, що ефективність імплементації проєктного менеджменту безпосередньо залежить від цифрової трансформації управлінських процесів та впровадження сучасних таск-систем. Особливу увагу приділено тайм-менеджменту як критичному ресурсу, що визначає конкурентоспроможність бізнесу через показник Time-to-Market. Обґрунтовано необхідність використання моделей зрілості для діагностики внутрішніх бар’єрів та еволюційного розвитку корпоративних структур. Доведено, що поєднання навичок делегування, клієнтоорієнтованості та інноваційного цифрового інструментарію дозволяє трансформувати розрізнені завдання у злагоджений механізм досягнення економічного успіху в глобальному середовищі.</jats:p>