Abstract
<jats:p>В статті показана актуальність маститу великої рогатої худоби як однієї з найбільш значущих проблем сучасної ветеринарної практики, що негативно впливає на молочну продуктивність, технологічну якість молока та економічну ефективність фермерських господарств. Запальні ураження молочної залози асоціюються зі зниженням надоїв і підвищенням соматичних клітин у молоці, що призводить до значних затрат на лікування і ветеринарні втручання. Надмірне та непродумане застосування антибактеріальних засобів у практиці лікування маститу призводить до посилення антибіотикорезистентності, котра охоплює як грампозитивні, так і грамнегативні збудники. Сучасні дані демонструють зростання резистентності до кількох класів антибиотиків, що ускладнює клінічне лікування й обмежує ефективність терапевтичних схем. Відповідно до позицій WHO, FAO та WOAH, застосування антимікробних препаратів у тваринництві має враховувати питання безпечності, токсикологічних характеристик і ризиків розвитку резистентності, оскільки неправильне застосування може мати широкі наслідки для здоров’я людей і тварин. Особливо важливо контролювати залишкові кількості лікарських речовин, що потрапляють у молоко, оскільки вони можуть створювати додаткові ризики для здоров’я споживачів. У цьому контексті токсикологічна оцінка ветеринарних препаратів, зокрема тих, які застосовуються для лактуючих тварин, набуває особливої ваги. Дослідження сучасних авторів демонструють, що неповне розуміння токсичних ефектів лікарських засобів може призводити до небажаних побічних реакцій, порушення фізіологічних процесів та негативного впливу на безпеку тваринницької продукції. Протимаститний препарат «Сульфацеф» широко застосовується у ветеринарній практиці для лікування маститу та забезпечення контролю запальних процесів молочної залози. Незважаючи на підтверджену клінічну ефективність, у доступних наукових джерелах недостатньо висвітлено питання токсикологічних параметрів цього засобу, що ускладнює комплексну оцінку його безпечності та впливу на тварин і продукцію. Представлені дослідження визначення параметрів токсичності протимаститного препарату «Сульфацеф» з урахуванням вимог до сучасної безпеки ветеринарних лікарських засобів, зокрема проблеми антибіотикорезистентності і принципів концепції One Health. Доведена LD50 препарату «Сульфацеф» для мишей при одноразовому пероральному введенні становить 750±22,99 мг/кг маси тіла, за літературними джерелами LD50 у мишей при пероральному введенні становить 514 мг/кг тобто препарат відноситься до 4 класу небезпеки згідно до Міжнародного стандарту ГОСТ 12.1.007-76 та до категорії малотоксичні речовини за Міжнародною глобальною класифікацією Global Harmonized System, (GHS). При визначенні параметрів хронічної токсичності відмічене, що в досліджуваних дозах препарат не викликав вірогідних змін фізіологічного стану тварин та не впливав на морфологічні, біохімічні показники крові тварин та емоційно- поведінкові реакції тварин.</jats:p>