Abstract
<jats:p>Статтю присвячено дослідженню ролі композиторок-піаністок у формуванні виконавської традиції французького музичного мистецтва ХІХ століття. Актуальність теми зумовлена необхідністю переосмислення історії європейської музичної культури крізь призму гендерного підходу та відновлення значущості жіночого внеску у розвиток професійного музичного середовища. Метою дослідження є аналіз творчої діяльності піаністок Франції та визначення їхнього впливу на еволюцію виконавської практики, фортепіанного репертуару й суспільного статусу жінки у музичному мистецтві. Методологічну основу дослідження становлять історико- культурний. музикознавчий та гендерний підходи, що дозволяють комплексно розглянути соціокультурні умови розвитку жіночої композиторської творчості у Франції ХІХ століття. Проаналізовано чинники. які тривалий час обмежували професійну діяльність жінок у музичному середовищі. зокрема доступ до системної музичної освіти, домінування патріархальних суспільних установок та упереджене ставлення музичної критики до жіночого авторства. Особливу увагу приділено творчості Луїзи Фарренк та Сесіль Шамінад як провідних представниць французької композиторської школи. Висвітлено значення музичних салонів, концертної практики, освітніх інституції та музичної критики як культурних механізмів інтеграції жінок у професійне музичне середовище.</jats:p>